Це буде не стільки про цю клавіатуру, скільки загалом про мої стосунки з клавіатурами.
У березні придбав Logitech MX Mechanical Mini Minimalist Graphite, — офісну механічну клавіатуру, але взяв для ігор. Цей огляд пишу на ній. Якщо цікаво суто про цю клавіатуру — скрольте одразу в другу частину публікації.
Щоб нормально розказати про Logitech MX Mechanical Mini Minimalist Graphite, маю зробити невеликий екскурс у свій досвід з клавіатурами за останній рік.
Я граю в ігри не часто, — три–чотири рази на місяць, десь по годині-дві у пʼятницю ввечері. І за рік в такому режимі я усвідомив, що все ж таки буде корисно мати спеціальну клавіатуру, яку буде не шкода розбити і яка буде зручною рівно настільки, щоб не відчувати дискомфорту у запʼястях і пальцях.
Поясню.
Для щоденної роботи я використовую Logitech Pebble Keys 2 K380s [огляд]. Відносно недорога немеханічна клавіатура суто для друку, на березень 2025 року коштувала 1800 грн. Спочатку не міг до неї звикнути, робив багато одруківок, але зараз вона для мене окей.
Перед цією рожевою я купив жовто-чорну механічну Logitech POP Keys [огляд], але майже не користувався. Так і не зміг до неї звикнути настільки, щоб використовувати щоденно для друку. Беру її для окремих випадків, коли хочу відчути вайб вінтажу друкарських машинок, — підготувати важливий текст або інтервʼю. Коли настрій важливіший за зручність і немає поспіху. Я брав приблизно за 3 тис. гривень, зараз (05.2025) вона коштує 6,5 тис. гривень.
Наступна клавітара — Yunzii Acto B303 [оглад]. Абсолютно фанова покупка, бо мені сподобався дизайн у вигляді друкарської машинки 70-х. Вживу вона ще приємніша. Я не дуже навчений друкувати на клавіатурах без кириличної розкладки, тому нею у роботі майже не користувався. Але пройшов на ній Resident Evil Village і трохи пограв у Prince of Persia Lost Crown, але там у мене почали боліти пальці у кутках нігтів. Ще іноді у неї відмовляють клавіши. Купив її за 300 гривень.
Як ці клавіатури стосуються ігор
Та ніяк не стосуються. Це офісні клавіатури.
Але саме Yunzii Acto B303 я вирішив використовувати в іграх. Бо тут не потрібна кирилиця, і бо купив я її за 300 гривень, — не шкода бити по клавішам. Пройшов на ній Resident Evil Village (2021) та Resident Evil 4 Remake (2023). Ще грав у Sleeping Dogs: Definitive Edition та Prince of Persia: The Lost Crown, — і саме в ньому відчув справжній біль.
Два ключових недоліки дешевих клавіатур (або не дешевих, але не адаптованих до інтенсивності ігор):
- перший: вони просто не витримують навантаження. Я вбив декілька клавіш. Клавіши врешті решт почали працювати, але мені довелось провести деякі маніпуляції з ними;
- другий: клавіатура доволі висока для тривалого розположення долонь на ній. Мені це здавалося дрібницею, але коли граєш другу годину, це відчутно;
- третій недолік: відсутня підсвітка клавіш. Я граю ввечері, після робочого дня. Спочатку світла від монітору вистачає, але в якийсь момент зрозумів, що це все ж компроміс, підсвітка реално покращить зручність;
- у Prince of Persia: The Lost Crown у мене почали кровоточити пальці у куточках нігтів.
Так я остаточно вирішив, що варто взяти окрему клавіатуру спеціально для ігор.
Як обирав між ігровими клавіатурами
Вирішив обирати щось від Logitech. По-перше, я пересічний користувач без особилвих потреб у якості саме під ігри; по-друге — не люблю витрачати багато часу на те, щоб розбиратися у брендах і нюансах. Я просто хочу взяти клавіатуру, яка буде працювати і буде зручною для ігор, от і все. Для себе вирішив, що Logitech мені нормально.
ВІдзначу, що мені важливо, щоб клавіатура була:
- бездротова;
- механічна;
- адаптована для MacBook (софтом і розкладкою клавіш).
Виявилось, що вибір ігрових клавіатур Logitech у нас доволі невеликий. Був готовий взяти Logitech G Pro X 60 Lightspeed Wireless, але є нюанс, на який я не одразу звернув увагу:
У цієї клавіатури немає клавіш стрілок: ←, →, ↑, ↓, бо професійним гравцям вони ніби як не потрібні. Цю клавіатуру розробили у колаборації з кіберспортсментами.
Я ж для себе вирішив, що для мене це поки що занадто сміливе рішення. Хоча і сам не можу згадати, коли востаннє користувався стрілками. А інші клавіатури серед ігрових мене не зацікавили.
Придбав не ігрову, а офісну Logitech MX Mechanical Mini Minimalist Graphite
Переглянув ще декілька варіантів і зупинився на Logitech MX Mechanical Mini Minimalist Graphite.
Насправді це офісна клавіатура, але відповідала моїм вимогам: бездротова, є підсвітка (але лише біле світло), адаптована під MacBook, механічна, невеличка.
Останні пару місяців я граю у Assassin’s Creed Shadows і перша ж медитація завʼязана на стрілках ←, →, ↑, ↓. Яке ж правильне рішення я прийняв, що не взяв G Pro X 60.
Користуюся 2,5 місяці і жодного разу не пошкодував. Далі коротко опишу клавіатуру зі своїми субʼєктивними враженнями від використання.
Пакування і підключення до MacBook
Невеличка коробка кольору старої газети, виглядає екологічно. У коробці: клавіатура, інструкції, дріт з USB Type-A на USB Type-C, ресівер Logi Bolt (це альтернатива Bluetooth від Logitech).
Підключити до MacBook можна трьома способами:
- через дріт (в такому випадку клавіатура не розряджається);
- через ресівер Logi Bolt;
- через Bluetooth.
Я підключаю через Bluetooth, бо для мене це найпростіший варіант на MacBook, не потрібно займати окремі порти тощо.
Клавіатур працює від свого акамулятора. За майже три місяці я заряджав її один раз. Зважаючи, що останній місяць використовую її майже щодня десь по дві-три години. Я вмикаю її, коли завершується робочий день — щоб змінити «картинку» робочого простору. Заряджається через підключення до дроту. Тобто якщо вона разрядилася під час гри, можна продовжити гру з дротом, поки клавіатура заряджається. Я зарядку включив не оригінальним дротом, а своїм з USB Type-C на USB Type-C, яким заряджаю iPhone з MacBook.
Ще підтримує моментальне переключення між трьома девайсами, але я не використовую. Це зручно, якщо використовуєте ноутбук, ПК, планшет, мобілу одночасно, і хочете керувати цим всім з однієї клавіатури. Ще зручно у вападку, якщо використовуєте одночасно девайси на Windows, macOS, Android чи iOS.
Зовнішній вигляд і тактильні враження
Клавіатура зроблена з якісного пластику. Мені відчувається як метал. Не згинається. Важить 600 грамів.
Виглядає дуже класно, чорний і темно-сірий кольори підібрані чудово, як на мене. Виглядає настільки класично, що це відчувається як стильна відсилка до класики у сучасній формі.
Розмір у довжині приблизно той самий, що у мого 14-дюймового MacBook Pro, і виглядає поруч органічно, при цьому вирізняється. Не намагається зробити вигляд, що це техніка Apple, зберігає свій стиль Logitech.
Тримається на столі добре, не слизька, але й леко посунути в разі чого — не вліпає у стіл.
Підсвітка клавіш приємна, можна налаштовувати яскравість. Я тримаю на рівні трохи вищого за середній. Якщо деякий час клавіатура на бачить над собою пальців — підсвітка вимикається; якщо підвести палець на клаву — підсвітка включається. Думаю, це зроблено для економії батареї. Я не знаю, як зробити так, щоб підсвітка не вимикалася.
Друкувати дуже приємно, після попередніх, які я перелічив, — тут абсолютно новий досвід. У Logitech MX Mechanical низький хід клавіш, але особисто мені він здається ідеальним. Звук, тактильні відчуття у пальцях — все чудово. Тут якесь інше субʼєктивне відчуття вищої якості і надійності.
Можна підключати різні світчі механічних клавіш (блакитні, коричневі, червоні), але про це не писатиму, бо це для тих, хто любить заморочитись з особивостями механічних клавіатур. Лише скажу, що у мене блакитні світчі — найгучніші, я якраз такі хотів. Не можу пояснити чому, але гучний звук клавіш мене заспокоює і дає певне відчуття затишку.
Софт Logitech
У Logitech є два основних застосунка у MacBook — під офісні і ігрові ґаджети. Це офісна клавіатура, тому нею можна керується через Logitech Option+.
Можна наштувати клавіші під окремі дії. Наприклад, робити скриншот чи відеозапис екрану однією клавішею, чи відкривати меню з емодзі, — короче, кому як зручно. Але налаштовувати яскравість екрану макбуку з цієї клавіатури не вийде, жодна клавіатура Logitech не дає такої можливості. Для мене це не має значення, але знаю, що дехто розцінує це як суттєвий недолік.
Я налаштував буквально одну клавішу під себе. При цьому застосунок можна не відкривати, щоб клавіатура згадувала налаштування, бо у неї є так звана механічна памʼять. Тобто налаштував щось у застосунку, а клавіатура це запамʼятовує і використовує навіть якщо Logitech Option+ вимкнений.
Я застосунок відкриваю лише для того, щоб перевірити рівень заряду ґаджету. Але якщо клавіатура розряджена до 10%, буде червона підсвітка індикатора. Тобто можна не заморочуватись з перевіркою заряду.
Підсумок
Клавіатурою задоволений. Показник для мене — все частіше використовую її як робочу, а не ігрову.
З іншого боку, вартість цієї клавіатури у магапзинах за два місяці збільшилась майже у два рази. Я взяв би її знову, бо розумію, яка вона. Але чи взяв би її на той момент за таку ціну — навряд.
Чому я взагалі вирішив грати в ігри, хоча не дуже цим зацікавлений — буде окремою публікацією.
