Коли пишемо чи редагуємо статтю, важливо перевіряти усі факти, на які спираємося у матеріалі.
Характерна особливість редактора — вміння і бажання перевіряти всі дані у матеріалі. Адже достовірність інформації впливає на рівень довіри до ЗМІ. А довіра — це головний ресурс медіа.
Що таке фактчекінг
Фактчекінг — перевірка інформації на достовірність.
Іноді у статті свідомо подаються недостовірні дані, іноді помилково недостовірні. У будь-якому випадку редактор виявляє такі дані і перевіряє, чи відповідають вони дійсності, чи не вводять в оману читачів.
Для чого потрібен фактчекінг
Фактчекінг посилює довіру читачів. Чим більше довіра — тим більше постійних читачів, тим більше людей хотітимуть мати з вами справу і довіряти вашим комерційним пропозиціям. Брендам важливо публікувати у медіа, які мають високий авторитет серед аудиторії.
Пошукові системи надають перевагу сторінкам з достовірною інформацією. Google, ChatGPT та інші пошукові системи надають перевагу публікаціям, в яких вказані перевірені джерела інформації і надана детальна інформація по темі — з фактами.
Достовірність інформації важлива юридично. Регулюється законами «Про інформацію» і «Про медіа», кримінальний кодекс України також передбачає відповідальність за свідоме поширення фейків, дезінформації та маніпуляції.
Довіра читачів — це головний ресурс медіа. Він визначає те, який реальний вплив медіа чи бренд має на рішення аудиторії.
Що потрібно перевіряти у публікаціях
Вислови, цитати. Перевіряйте джерела всіх наведених цитат з інших джерел. Важливо, щоб цитата не була вирвана з контексту або не була притягнута за вуха до іншої теми вислову. Якщо Стів Джобс щось казав про дизайн техніки, це не означає, що цитату можна використовувати у статті про медицину.
Факти про події. Якщо автор посилається на якусь подію — потрібно перевірити, чи ця подія справді відбулась. Я неодноразово стикався з тим, коли колумніст посилався на зустрічі чи виступи експертів на івентах, яких насправді не було.
Числа і дані досліджень. Цифри мають бути підтверджені джерелом інформації. Бачите цифру на кшталт «25% підлітків страждають на депресію через соцмережі» — запросіть джерело і перевірте, чи відповідає це число і твердження тому, що стверджують у джерелі. Також, біля подібної інформації варто вказувати джерело — «за даними такого-то дослідження, скільки-то підлітків страждають на депресію…»
Фотографії і відеоматеріали. Перевірте оригінальність матеріалів, — чи не згенеровані ці матеріали штучним інтелектом. Стикався з ситуацією, коли колумніст замість свого фото надіслав стокове зображення. Зʼясувалось, що автор приховує свою особистість — такі матеріали ми не публікуємо.
На що окремо звернути увагу при фактчекінгу
В основному це стосується формату авторських колонок — коли експерт публікує матеріал зі своїми думками на сторінках медіа.
Вислови колумністів. Якщо колумніст робить узагальнюючі вислови, які можуть ввести читача в оману — потрібно змінити формулювання.
Ні. Фільм «Джокер 2» розчарував глядачів.
Так. За даними таких-то джерел, фільм «Джокер 2» не сподобався більшості глядачів.
Передбачення колумністів. Коли автор озвучує передбачення у радикальній формі — маємо попросити додати або джерела інформації, чому він так вважає, або змінити формулювання на таке, що чітко вказує про оціночне авторське судження.
Ні. У наступному році всі Senior-програмісти втратять роботу через ШІ.
Так. Я вважаю, що наступному році всі Senior-програмісти втратять роботу через ШІ.
Як перевірити інформацію у статті
Знайти і перевірити джерело інформації. Редактор питає у автора, звідки у статті те чи інше число, цитата тощо. Перевіряє його, додає у матеріал.
Знайти першоджерело інформації. Не завжди джерело виявляється саме першоджерелом. Буває, що різні медіа посилаються на певне дослідження, але саме дослідження знайти не вдається. Вірогідно, що дослідження взагалі вигадане або воно втратило актуальність.
Перевірити актуальність джерела інформації. Деякі вислови і дослідження залишаються актуальними роками, а деякі втрачають актуальність протягом року.
Завірте матеріал у декількох спеціалістів. Якщо тема занадто складна або передбачає небезпеку для читача — знайдіть інших експертів у темі і попросіть перевірити матеріал. Це можуть бути статті про роботу з електрикою, на медичну тематику, або просто спецфиічні матеріали про PPC-маркетинг. Вкажіть у матеріалі, що його перевірили декілька експертів, вкажіть їхні імена і регалії.
Як визначається рівень довіри до джерела інформації
За двома принципами:
Обʼєктивний. Редактор вивчає джерело інформації — наприклад, дослідження. Ознайомлюється з методологією дослідження, логікою висновків тощо. За сукупністю факторів робить висновок, що джерелу можна довіряти.
Субʼєктивний. Іноді джерело інформації не надає методології чи детальних даних про внутрішні нюанси опитувань тощо. У такому випадку редактор вирішує, чи довіряє він організації, яка надала інформацію. Наприклад, редактор вирішує, що даним Kantar чи ВРК він довіряє, навіть не знаючі методології дослідження — значить публікує.
Авторські колонки як окремий жанр для фактчекінгу
Існує жанр гостьових колонок, де автор несе відповідальність за всі свої вислови і думки. А медіа надає свій майданчик для авторського вислову.
Цей формат має окрему специфіку у фактчекінгу, адже такі публікації передбачають субʼєктивні думки, роздуми і висновки.
В будь-якому випадку, редактор має перевірити правдивість і адекватність джерел, на які посилається колумніст.
Також редактор має зробити все для того, щб читач чітко розумів, що всі вислови у цій колонці — субʼєктивна думка автора.
Потрібно вказати регалії колумніста і надати базову інформацію про автора — так читачу простіше вирішити, чи довіряє він досвіду цього автора, навіть якщо у колонці обмаль посилань на джерела.
Фактчекінг гостьових колонок — тема для окремого матеріалу.
Ad fontes ☝️
