Надивленість — метафора хорошого смаку. Хороший смак формується не на рівному місці, а завдяки побаченим прикладам «що таке хорошо і що таке погано».
Це здатність відрізняти хороше від поганого, якісне від неякісного, цікаве від посереднього, унікальне від вторинного. Вирізняти ідею, яка спрацює на результат, від ідеї, яка не спрацює.
Надивленість допомагає створювати продукт, який буде користуватися попитом, відповідати сучасності і запитам аудиторії.
Як працює надивленість і чому про неї рідко замислюються
Зазвичай надивленість це не усвідомлений процес. Наприклад, якщо людина зацікавилась графічним дизайном, — вона несвідомо шукає якомога більше інформації про графічний дизайн — читає статті, книги, вивчає біографії дизайнерів, дивиться на рекламні плакати у метро. І підмічає для себе вдалі і невдалі рішення у дизайні відповідно до накопичених знань.
Зацікавленій людині не потрібно казати собі «так, маю виділити 30 хвилин на те, щоб подивитися статті у ЗМІ по моїй темі», бо зазвичай ця людина не замислюється над тим, що під це треба виділяти час, — вона вже це подивилась між задачами.
З часом людина формується як спеціаліст, має відносно стабільний дохід і велике навантаження на роботі. Десь в цей момент приходить усвідомлення: що якщо не дивитися навколо себе, відбувається професійна стагнація — відсутність розвитку. В цей момент надивленість стає усвідомленою дією з чіткою задачею — бути кращим за колег і конкурентів, робити краще за інших і формувати ринок, а не наздоганяти його. Якщо ж у спеціаліста такого запиту нема — він не озиратиметься по сторонах, а на його місце займуть інші спеціалісти.
Кому потрібна надивленість
Надивленість найбільш актуальна у професіях, які передбачають нестандартні ідеї та їхню реалізацію. Там де не можна вивчити одне правило і діяти за стандартизованим алгоритмом все життя.
Серед таких професій: райтери і редактори, дизайнери, маркетологи різних напрямів, відеоблогери, комунікаційники і піарники.
А ще надивленість це не лише про очі. Уявіть сомелʼє, — чим більше він куштував ексземплярів віскі, пива чи вина, тим більш досвідченим він є. І тим вдаліше поєднує цей чуттєвий досвід із теоретичними знаннями, тим вдаліші комбінації і поєднання знаходить і пропонує.
Як тренувати надивленість
Поради прості, але їх складно виконати, якщо сприймати їх як вимушену необхідність.
- Потрібно виділяти час на перегляд якісного контенту по темі. Статті у медіа, відео в YouTube, тематичні добірки тощо.
- Аналізувати побачене. Звертати увагу на деталі, думати, що тут добре, а що ні; чому автор вирішив зробити так, а не інакше.
- Дивитися не тільки якісні приклади, але й погані. ВІдзначати для себе, яких помилок уникати, як можна покращити інформаційний продукт на місці автора.
- Підписатися на колег і слідкувати за їхніми роботами. Спостерігати, чим цікавляться ці люди, що їх надихає і звідки вони черпають натхнення.
- Використовувати побачене у своїх роботах. Переймати певні прийомі і покращувати їх.
- Ділитися своїми напрацюваннями з колегами. Обговорювання рішення, знання і ідеї.
