Давно хотів механічну клавіатуру. А ще мені подобається естетика друкарських машинок. Зорі зійшлись, — цей пост я друкую на новій клавіатурі Logitech POP Keys. Розказую про неї.
***
Хоч я і керую маркетинговою редакцією, але сам друкую не так вже й часто. Хіба що у постійних переписках у робочих чатах. Щоб отак сісти і писати статтю — вкрай рідко.
Але коли пишу — хочу повернути забуте відчуття певного ритуалу і естетики письменництва. А що може дати це відчуття, як не клавіатура з гучними механічними клавішами? Це таке медитативне дійство, яке дозволяє постівню зануритись у текст і не відволікатися. Так я зловив себе на думці, що якщо побачу клавіатуру, схожу на друкарську машинку — візьму. Побачив — взяв.
Клавіатура Logitech POP Keys Blast. ЇЇ слоган — Get Loud. Get Retro. Прямим текстом — буде гучно і вінтажно. На сайті навіть дають послухати, як вона звучить.
Так і є — круглі клавіши і їхня висока посадка — пряма відсилка до друкарських машинок. В цілому, дизайн клавіатури нагадав мені італійські друкарські машинки Olivetti. Їхній вигляд був настільки визначним, що у дизайні зʼявився термін «Стиль Olivetti».
***
«У 1927 році на фабрику Olivetti були запрошені художники Джованні Пінторі і Олександр Щавінський, поет Леонардо Сінісгаллі, який очолив відділ реклами і всіляких публікацій. Так утворилася одна з перших дизайнерських груп в Європі».
***
Спочатку я сильно сумнівався, чи купляти клавіатуру, бо у маркетингових матеріалах колір мені здався занадто кислотним і яскравим. А мені хотілося б щось більш стримане і вінтажне. Але вживу колір виявився приємнішим і спокійнішим.
При цьому клавіатура позиціонується як молодіжна, тут праворуч навіть окремі клавіши для емодзі. І молодіжність з вінтажністю поєднана, на мою думку, вдало.
Я дійсно вважаю, що вживу клавіатура виглядає набагато приємніше, ніж як її демонструють на сайті, у промо і рекламі. На ній приємно друкувати, тактильно все супер. А ще до неї потрібно звикати, я постійно зачіпаю клавіши навколо тієї, яку тисну. Думаю, мої колеги ще не бачили такої кількості одруківок, як бачать у перенписках зі мною останні три дні. Ну, ви і самі можете побачити у попередньому реченні.
Розмір клавіатури невеличкий — трохи ширша за 13-дюймоваий Macbook Air. При цьому вага прям відчувається, це додає враження, ніби користуєшся мініатюрною друкарською машинкою.
Сьогодні на робочому зідзвоні колега сказала «Ти там ніби на друкарській машинці набираєш». Це визнання!
До клавіатури взяв мишу з цієї ж серії — Logitech POP Mouse. Жовта, невеличка, дуже тиха, навідміну від клавіатури. Не хотів цього визнавати, але клавіатура з мишею дійсно покращують досвід користування макбуком з зовнішнім монітором. Хоча досі дотягуюсь рукою до мака, щоб зробити деякі дії звичними жестами.
У Logitech є доволі приємний софт для налаштування клавіатури і миши. Лаконічний і зрозумілий, з почуттям смаку. Від процесу налаштування отримуєш задоволення, а не палаючу дупу.
На сторінці завантаження софта, під монітором, лежить книга bauhaus. Я такі дрібнички люблю і звертаю на них увагу. Logitech якось вдається вдало поєднати напівстокову візуалку зі стильними деталями і натяком на високий дизайн. Що поробиш — широка цільова аудиторія.
«Митець — лишень натхненний ремісник», — Вальтер Ґропіус, архітектор і засновник Баугаузу.
Сама миша і клавіатуру працюють через блютуз і підключаються моментально без жодного спеціального софта. Застосунок потрібен тільки для того, щоб налаштувати клавіши, побудувати розумні сценарії тощо.
Не знаю, як Logitech це вдалося, але клавіатура і миша не руйнує відчуття локанічності і стилю, за яке люблю MacBook. Звісно, це зовсім не ті гаджети, тут все відчувається інакше. Інакше, але приємно. І мені подобається, як ця клавіатура з мишею доповнюють робоче місце.
***
Якщо шукати мінуси, — вони знайдуться. Але я їх не шукаю. Мені все подобається. Отримую тактильне, вербальне і естетичне задоволення. Приємно друкувати цей огляд. В наші часи потрібно шукати такі маленькі радощі і дозволяти собі відволіктись на гучний гуркіт клавіш.
