У 2020–2021 роках активно форсилась тема розвитку метавсесвітів. Головним апологетом став Марк Цукерберг, засновник Facebook. У той час Facebook перейменувався у Meta. Тут сторінка з презентацією ідеї. На той момент я відчув, що відбувається щось надзвичайно масштабне, важливість чого я не усвідомлюю повною мірою. Шалені інвестиції заливались у стартапи лише через згадку метовсесвітів. У 2022 році слово Metaverse стало другим з найбільш вживаних за даними Oxford-словника.
І я досі не знайшов пояснення, що це було і чому це могло спрацювати.
Лишилось відчуття, що ми стояли на порозі чогось неймовірного, що змінить наше уявлення про інтернет, але чомусь цього не сталося.
Ідея метавсесвітів — той випадок, коли я так і не визначився — я знаю і розумію настільки мало, що не можу осягнути навіть базових основ ідеї; чи то я знаю і розумію достатньо, щоб усвідомити, що тут не буде перспектив в найближчі роки.
Цією нотаткою я хочу не те щоб закрити для себе питання, а скоріше відрефлексувати і підбити тимчасові підсумки.
Ключові ідеї про метавсесвіт, які я згадую
Шлем Oculus. Я не користувався і не можу поділитися досвідом. Але на демонстраціяхх це виглядає настільки примітивно навіть зараз, у 2024-му, що я навіть не знаю, що написати. Пости з демонстрацією VR-досвіду в офіціному акаунті Meta Quest збирають по сто лайків — не те щоб багато. У 2024-му Apple релізнула свої окуляри Vision Pro, і вони не набули великої популярності. Здається, люди все ще не готові до цього формфактору і розцінюють шлем як тимпасову іграшку.
Це все окей, але Oculus розглядали як головну точку перетину з матеріального світу і метавсесвіт. І в такому випадку це фіаско.
Ефект присутності. Одна з ідей метавсесвіту — знаходитись на відстані, але відчувати, ніби знаходишся біля людей.
Навіщо мені відчувати присутність у віртуальному офісі, якщо я не хочу бути в реальному офісі? Мені цілком комфортно у форматі відеозустрічі, я не хочу в офіс. Одна з переваг віддаленої роботи — не бути в офісі і не мати фізичних контактів з колегами в єдиному фізичному просторі. Думаю, ринок переоцінив запит співробітників на «сидіти у коворкінгу, перегукуватись і потискати руку». Багатьом людям цілком достатньо декілька десятків тілесних контактів з людьми протягом місяця, а не дня.
Це ж було вже. Коли дивився презентації метавсесвітів, не міг зрозуміти, чим це відрізняється від віртуальних чатів і ігор на кшталт Roblox або GTA Online, які існують десятиріччя. І досі не зрозумів. У нас є аватар, ми зустрічаємось у певній локації, обговорюємо голосом що хочемо, робимо що хочемо, ідемо куди хочемо і так далі. Я і зараз не розумію, в чому принципова різниця.
Віртуальні покупки. Окей, купити віртуальний adidas і капуорандж — нормальна і весела тема. В онлайн-іграх не практикується десятиріччя. Теоретично, якщо людина почне проводити весь свій робочий чи вільний час у метавсесвіті — вона буде придбати всі необхідні речі у ньому, а в реальному житті витрачати гроші лише на підтримку життєздатності. Тут мені нема чого додати. В теорії — має сенс спробувати. З точки зору бізнесу — дуже спокусливо.
Розділення життя на онлайнове і офлайнове. Припустимо, метавсесвіт став мейнстрімом і люди перейшли в онлайн, бо це безпечніше (можна потрапити під машину і відновитися в моменті), дешевше (віртуальні ейр-джордани будуть коштувати менше, ніж з реальних матеріалів фізичного світу), ну і так далі. В офлайні можна витрачати гроші лише на базові потреби, не боротися за квадратні метри та інше, а працювати і проводити вільний час у метавсесвіті. Окей, вірю. Чи буде це протягом десятиріччя — не вірю.
Можливість обирати свою особистість. Хочеш змінити стать — суспільство навіть не подумає тебе засуджувати. Ти спортсмен, фея у Пітер Пені або пират, — окей. Самоідентифікація без супротиву, з яким стикаються люди в матеріальному житті.
Що мене досі турбує
Я бачив, що багато авторитетних медіа на кшталт TechCrunch пишуть про персективи метавсесвіту, але в жодній публікації не бачив конкретики. Але турбує мене те, що я за декілька років хайпу так і не побачив якоїсь змістовної критики чи розбору ідеї, який пояснив би, що це все дійсно спрацює.
Я чув і читав, що в метавсесвіти вкладають шалені інвестиції, але не бачив у публічній площині дискусій чи аргументів, чому не спрацює чи не спрацює. Я не занурювався у тему, але якраз те, що мене ця інформація не наздогнала — все ж показник.
Ідея метавсесвіту у публічній площині була настільки абстрактною, що повноцінної дискусії в принципі не було. Були лише інвестиції і покладання на авторитет апологетів метавсесвіту. Це теж ок, можна вкладати в персону, навіть якщо сам ідею не усвідомив. Але тут було наскільки абстрактно, що навіть краплі конкретики не просочувалось у паблік.
І зараз мені цікаво побачити, у що перетворилися ці інвестиції. Можливо, їх трансформували у щось інше. Цікаво.
